Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похарчитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похарчитися
Берлін: Українське слово, 1924

Похарчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Покормиться; постоловаться нѣкоторое время. Дали їй лиш тілько на дорогу, щоб вона мала похарчитися. Чуб. II. 67.