Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похитати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похитати
Берлін: Українське слово, 1924

Похита́ти, та́ю, єш, гл. Пошатать, покачать.