Словарь української мови (1924)/похитувати

by Борис Грінченко

◀ похитрувати

Словарь української мови Борис Грінченко П похитувати

похитуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Похи́тувати, тую, єш, гл. Пошатытывать, покачивать. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Лукаш. 134. Цокочуть жінки, похитуючи головами. Мир. ХРВ. 23.