Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похитувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похитувати
Берлін: Українське слово, 1924

Похи́тувати, тую, єш, гл. Пошатытывать, покачивать. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Лукаш. 134. Цокочуть жінки, похитуючи головами. Мир. ХРВ. 23.