Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похлептати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похлептати
Берлін: Українське слово, 1924

Похлепта́ти, пчу́, чеш, гл. Похлебать, полокать. Желех. Собака похлептав трохи з миски борщу та й пішов.