Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похмуріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похмуріти
Берлін: Українське слово, 1924

Похмурі́ти, рі́ю, єш, гл. Нахмуриться, придти въ дурное расположеніе духа (о многихъ). Усі похмуріли, зажурилися. Мир. ХРВ. 140.