Словарь української мови (1924)/похмілля
Зовнішній вигляд
◀ похмелятися | Словарь української мови П похмілля |
похмільний ▶ |
|
Похмі́лля, ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Мет. 249. Ум. Похмі́лленько. Грин. III. 7. Похмі́ллячко. Грин. III, 324.