Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похмілля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похмілля
Берлін: Українське слово, 1924

Похмі́лля, ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Мет. 249. Ум. Похмі́лленько. Грин. III. 7. Похмі́ллячко. Грин. III, 324.