Словарь української мови (1924)/похнюпа
Зовнішній вигляд
◀ похмуро | Словарь української мови П похнюпа |
похнюпий ▶ |
|
Похню́па, пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
◀ похмуро | Словарь української мови Борис Грінченко П похнюпа |
похнюпий ▶ |
|
Словарь української мови — П
похнюпа
Борис Грінченко
1924
Похню́па, пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.