Словарь української мови (1924)/походющий
Зовнішній вигляд
◀ походючий | Словарь української мови П походющий |
походящий ▶ |
|
Походю́щий, а, е. 1) = Походящий. Походюща оснівниця. Лохв. у. 2) Перехожій, неживущій постоянно въ одномъ домѣ. Походющий кіт. НВолын. у.