Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похолонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похолонути
Берлін: Українське слово, 1924

Похоло́нути, ну, неш, гл. 1) Охладѣть, застыть. 2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Стор. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк. КС. 1883. II. 467.