Словарь української мови (1924)/похотіти
| ◀ похоруватися | Словарь української мови П похотіти |
похотітися ▶ |
|
Похоті́ти, хочу́, чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Кіев. у. Хто його зна, чи похотять люде. Каменец. у.
| ◀ похоруватися | Словарь української мови Борис Грінченко П похотіти |
похотітися ▶ |
|
Словарь української мови — П
похотіти
Борис Грінченко
1924
Похоті́ти, хочу́, чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Кіев. у. Хто його зна, чи похотять люде. Каменец. у.