Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похочувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ похотітися Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похочувати 		похочуватися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Похо́чувати, чую, єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує. НВолын. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/похочувати&oldid=529677