Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/похідний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
похідний
Берлін: Українське слово, 1924

Похідни́й, а́, е́. 1) Быстрый въ ходьбѣ? Приступіт до мене своїми ніжками похідненькими. ЕЗ. V. 109. 2) О мельницѣ: передвижной, пловучій. Похідні млини. Лебед. у. 3) О погребѣ: не вертикально выкопанный, а въ видѣ подвала; подвалъ. У нас погріб похідний. Константиногр. у. Ум. Похідне́нький.