Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поцвічити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поцвічити
Берлін: Українське слово, 1924

Поцві́чити, чу, чиш, гл. Поучить, пошколить.