Словарь української мови (1924)/поцокотати
| ◀ поцокатися | Словарь української мови П поцокотати |
поцокувати ▶ |
|
Поцокота́ти, чу́, чеш и поцокоті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Постучать. 2) Пострекотать. 3) Быстро поговорить.
| ◀ поцокатися | Словарь української мови Борис Грінченко П поцокотати |
поцокувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поцокотати
Борис Грінченко
1924
Поцокота́ти, чу́, чеш и поцокоті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Постучать. 2) Пострекотать. 3) Быстро поговорить.