Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/почерез

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почерез
Берлін: Українське слово, 1924

Почере́з, пред. 1) Черезъ. Пішов у тото місто почерез високу гору. Гн. II. 233. Почерез плоти понадвисала червона калина. Федьк. 2) В-продолженіе. Робила почерез цілий рік. Гн. II. 58. 3) Изъ-за. Мама Юди снила раз, що породе сина і почерез того сина маї умерти сам Исус Христос. Гн. II. 236.