Словарь української мови (1924)/почерез
| ◀ почережно | Словарь української мови П почерез |
почеркати ▶ |
|
Почере́з, пред. 1) Черезъ. Пішов у тото місто почерез високу гору. Гн. II. 233. Почерез плоти понадвисала червона калина. Федьк. 2) В-продолженіе. Робила почерез цілий рік. Гн. II. 58. 3) Изъ-за. Мама Юди снила раз, що породе сина і почерез того сина маї умерти сам Исус Христос. Гн. II. 236.