Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/почикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почикати
Берлін: Українське слово, 1924

Почи́кати, каю, єш, гл. Дѣтск. порѣзать.