Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/почислити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почислити
Берлін: Українське слово, 1924

Почи́слити, лю, лиш, гл. Посчитать. Пан почислив і питає: кілько тобі плугів ше дати? Гн. I. 126.