Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/почубитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почубитися
Берлін: Українське слово, 1924

Почу́битися, блюся, бишся, гл. Дать потасовку другъ другу. Підпиті ґазди нераз добре почубилися. МУЕ. III. 58.