Словарь української мови (1924)/пошапкувати
| ◀ пошапарувати | Словарь української мови П пошапкувати |
пошапкуватися ▶ |
|
Пошапкува́ти, ку́ю, єш, гл. — кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошапкували його да й кажуть. К. ЧР. 296.
| ◀ пошапарувати | Словарь української мови Борис Грінченко П пошапкувати |
пошапкуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
пошапкувати
Борис Грінченко
1924
Пошапкува́ти, ку́ю, єш, гл. — кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошапкували його да й кажуть. К. ЧР. 296.