Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошепки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошепки
Берлін: Українське слово, 1924

По́шепки, нар. Шепотомъ. Пошепки сказала. Г. Барв. 510. Розмовляють собі пошепки. Каменец. у.