Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошипіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошипіти
Берлін: Українське слово, 1924

Пошипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Пошипѣть нѣкоторое время.