Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошкамотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошкамотати
Берлін: Українське слово, 1924

Пошкамота́ти, (таю, єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали. ЕЗ. V. 217.