Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошмугляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошмугляти
Берлін: Українське слово, 1924

Пошмугля́ти, ля́ю, єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли. АД. I. 89.