Словарь української мови (1924)/пошпурити
| ◀ пошпугувати | Словарь української мови П пошпурити |
пошпурнути ▶ |
|
Пошпу́рити, рю, риш, гл. Швырнуть. Мнж. 117. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась. Драг. 23.
| ◀ пошпугувати | Словарь української мови Борис Грінченко П пошпурити |
пошпурнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
пошпурити
Борис Грінченко
1924
Пошпу́рити, рю, риш, гл. Швырнуть. Мнж. 117. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась. Драг. 23.