Словарь української мови (1924)/поштиво

by Борис Грінченко

◀ поштарювати

Словарь української мови Борис Грінченко П поштиво

поштитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пошти́во, нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. О. 1861. XI. Кух. 25. Так просить поштиво, що Боже мій! О. 1861. XI. Кух. 24.