Словарь української мови (1924)/поїхати

by Борис Грінченко

◀ поїстися

Словарь української мови Борис Грінченко П поїхати

пойда ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пої́хати, ї́ду, деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Чуб. V. 137. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров. ЗОЮР. I. 229.