Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/праведничий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
праведничий
Берлін: Українське слово, 1924

Пра́ведничий, а, е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведничу. Єв. Мт. X. 41.