Словарь української мови (1924)/правий
| ◀ правибори | Словарь української мови П правий |
правилка ▶ |
|
Пра́вий, а, е. 1) Справедливый, праведный, безгрѣшный. Боже правий! К. ЧР. 22. Ні правого Господь не відпихає і грішному руки він не протягне. К. Іов. 18. 2) Правый, невиновный. 3) Пра́ва середа́. Преполовеніе. Мак… святять у праву середу. Чуб. V. 85. Ум. Праве́нький, праве́сенький.
Прави́й, а́, е́. 1) Ровный и прямой, перпендикулярный. Рубайся, деревце, криве і праве. Чуб. II. 114. Правими робить стежки його. Єв. Л. III. 4. Як права солома, так добре топити, а як стара та перебита, так погано горить. Пирят. у. Права пила; правий ніж. Шух. I. 175. 291. Ой не ступай, мила, правою ногою. Чуб. V. 244. Прави́й бік полотна́, сукна́ (вишиваного). Лицевая сторона полотна, сукна (вышитаго). Шух. I. 154. Ум. Праве́нький, праве́сенький. Квітойки рвала правенькою рукою. Чуб. V. 6. Виросла бузинка, та така гарна, правенька. Мнж. 58.