Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/правовірник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
правовірник
Берлін: Українське слово, 1924

Правові́рник, ка, м. Правовѣрный человѣкъ. І правовірникам серця возвеселяє. К. МБ. X. 10.