Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/праворушниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
праворушниця
Берлін: Українське слово, 1924

Правору́шниця, ці, ж. (= Праворучниця). Эпитетъ Божіей Матери. Сидящая по правую руку? Господи милостивий, поможи мені і Матер Божая праворушниця. Мил. М. 42.