Словарь української мови (1924)/правуватися

by Борис Грінченко

◀ правувати

Словарь української мови Борис Грінченко П правуватися

правушник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Правува́тися, ву́юся, єшся, гл. Судиться съ кѣмъ, тягаться. Не я над їм суддя: усе товариство з їм правуватиметься. К. ЧР. 246. Іван правується з Яремою за якісь гроші. НВолын. у. Років десять назад правувався б ти зо мною за це порохом та кулею. К. ЧР. 77. Не будуть ся люде в правах правувати. ЕЗ. V. 241.