Словарь української мови (1924)/правцем
Зовнішній вигляд
◀ правушник | Словарь української мови П правцем |
прагнути ▶ |
|
Правце́м, нар. — поста́вити. Выпрямить, не давать согнуться. Правцем руки поставило. НВолын. у. Ногу й руку правцем як поставило, дак так чотирі дні лежала і не поворухнулась. Г. Барв. 508. Як здавило в грудях, то так правцем і поставило, як довбешку.