Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пражній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пражній
Берлін: Українське слово, 1924

Пра́жній, я, є. Напрасный; суетный. Чом не заговориш до мене? — Усі слова пражні. Треба молитись. МВ. II. 201.