Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/праонук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
праонук
Берлін: Українське слово, 1924

Пра́онук, ка, м. = Правнук. Стане тобі його на ввесь твій вік і ще й дітям, онукам і праонукам твоїм останеться. Чуб. II. 361.