Словарь української мови (1924)/праонук
Зовнішній вигляд
◀ пранцюватіти | Словарь української мови П праонук |
праотець ▶ |
|
Пра́онук, ка, м. = Правнук. Стане тобі його на ввесь твій вік і ще й дітям, онукам і праонукам твоїм останеться. Чуб. II. 361.