Словарь української мови (1924)/прапір
Зовнішній вигляд
◀ праперек | Словарь української мови П прапір |
прапірка ▶ |
|
Пра́пір, пору и ра, м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. Пра́пірок, прапоре́ць.