Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прас

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прас
Берлін: Українське слово, 1924

Прас, су, м. 1) Утюгъ. 2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом. Кіев. у. 3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску. Котл. Ен. VI. 33. 4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. Прасок.