Словарь української мови (1924)/прасувати

by Борис Грінченко

◀ прасування

Словарь української мови Борис Грінченко П прасувати

прасунок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати. 2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати… — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Чуб. V. 1199. Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. I. 179.