Словарь української мови (1924)/прати
Зовнішній вигляд
◀ пратва | Словарь української мови П прати |
пратися ▶ |
|
Пра́ти, перу́, ре́ш, гл. 1) Стирать, мыть. Буду хуста прати. Чуб. V. 82. 2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати. Чуб. V. 675.