Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прати
Берлін: Українське слово, 1924

Пра́ти, перу́, ре́ш, гл. 1) Стирать, мыть. Буду хуста прати. Чуб. V. 82. 2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати. Чуб. V. 675.