Словарь української мови (1924)/предковічний
Зовнішній вигляд
◀ предковіцький | Словарь української мови П предковічний |
предміщанин ▶ |
|
Предкові́чний, а, е. Древній. К. Чг. 88. Гори предковічні. Шевч. Зассяєш знову духом предковічним. К. ХП. 54.