Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/преогорчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
преогорчати
Берлін: Українське слово, 1924

Преогорча́ти, ча́ю, єш, сов. в. преогорчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Сильно огорчать, огорчить. Лучче йому з нудьги загинути, ніж пан-отця навік преогорчити. К. ЧР. 234.