Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прибавляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прибавляти
Берлін: Українське слово, 1924

Прибавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. приба́вити, ба́влю, виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. I. 114.