Словарь української мови (1924)/прибувати
| ◀ прибріхувати | Словарь української мови П прибувати |
прибудовувати ▶ |
|
I. Прибува́ти, ва́ю, єш, сов. в. прибу́ти, бу́ду, деш, гл. 1) Прибывать, прибыть, пріѣзжать, пріѣхать. Прибудь, милий чорнобривий, з далекого краю. Ой рад би я прибувати, та далеко дуже. Мет. 84. 2) Прибывать, прибыть, увеличиваться, увеличиться. Понад берегами вода прибуває. Грин. III. 252. Прибуло дня на курячу п'ядь. Чуб. I. 245.
II. Прибува́ти, ва́ю, єш, сов. в. прибу́ти, бу́ю, єш, гл. Примѣрять, примѣрить (обувь). Чи ти прибувала черевики? не малі? Константиногр. у.