Словарь української мови (1924)/прибутний

by Борис Грінченко

◀ прибути

Словарь української мови Борис Грінченко П прибутний

прибутній ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прибутни́й, а́, е́. 1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво — прибутне, бо… воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має. Грин. II. 275. 2) Прибылой. Прибутна вода. Канев. у.