Словарь української мови (1924)/прибірання
Зовнішній вигляд
◀ прибір | Словарь української мови П прибірання |
прибірати ▶ |
|
Прибіра́ння, ня, с. 1) Уборка, приборка. 2) Одѣванье, наряжаніе, а также сами одежды, наряды. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Чуб. V. 42. Ум. Прибіра́ннячко. Мил. 131.