Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прибіч

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прибіч
Берлін: Українське слово, 1924

При́біч, бочі, ж. Прибыль, доходъ. Вона оплачує ґрунт і прибічі має карбованців з триста. НВолын. у.