Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прив'явати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прив'явати
Берлін: Українське слово, 1924

Прив'ява́ти, ва́ю, єш, сов. в. прив'я́нути, ну, неш, гл. Привядать, привянуть. Уже наші василечки од сонця пов'яли. Нехай в'януть, прив'явають. Мет. 316.