Словарь української мови (1924)/приваблювати

by Борис Грінченко

◀ приваблювання

Словарь української мови Борис Грінченко П приваблювати

привабний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прива́блювати, люю, єш, сов. в. прива́бити, блю, биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила. Грин. III. 161.