Словарь української мови (1924)/приварювати
| ◀ приварити | Словарь української мови П приварювати |
приватний ▶ |
|
Прива́рювати, рюю, єш, сов. в. привари́ти, рю́, риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Треба приварити каші, бо мало. 2) О желѣзѣ: наваривать, наварить, приварить.