Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/привести

Матеріал з Вікіджерел

Привести́, веду́, де́ш, гл. 1) См. Приводити. 2) Родить. Жінка привела дитя. КС. 1893. VII. 74. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Шевч. Кобила привела коника. Грин. I. 149.