Словарь української мови (1924)/привести
Зовнішній вигляд
◀ привершуватися | Словарь української мови П привести |
привечерітися ▶ |
|
Привести́, веду́, де́ш, гл. 1) См. Приводити. 2) Родить. Жінка привела дитя. КС. 1893. VII. 74. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Шевч. Кобила привела коника. Грин. I. 149.