Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/привилей

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
привилей
Берлін: Українське слово, 1924

Привиле́й, ле́ю, м. Привилегія. Дав нам привилей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225. Чадо попсованого привилеями панства. К. ХП. 23.